Від видавця:

Був погожий весняний ранок. У кожному кущі віспівувалі пташки, росла трава, вкрівалісь листя дерева, и Всюди літалі, повзалі й метушитесь дрібні Комашко. Кіт Фіндус гасав довкола й подохав жуків. Дідуньо Петсон стояв на городі, розглядав землю и розминалися ее в долоні. «Уже пора, - заявивши ВІН. - Сьогодні можна сіяті Городині й садить картоплю ». Проти Фіндус МАВ іншу мнение, на что можна вікорістаті місто. До того ж и в курей, и в корів БУВ на ті власний переконливою погляд. Тож так чи інак, но все відбувалося дуже незвичне.